На сьогодні все що стосується охорони довкілля, кліматичної кризи та екодружніх звичок стає надзвичайно модним. В цьому безліч плюсів, але є й зворотний бік медалі. Часто акції з посадки дерев влаштовуються з метою green washing, для галочки, або просто як піар-акція.
На що звернути увагу, якщо вирішили долучитися до висадки дерев?
Ми проконсультувалися з експертом у сфері всього, що росте, квітне, зеленіє та тягнеться до сонця у Національному Парку Голосіївський – Андрій Хрутьба.
Факт, який дуже дивує початківців:
Насадження чужорідних інвазивних видів – нічим не краще, ніж вирубка дерев, адже територія, що має бути природно населена місцевими формами життя - займається іншими.
Дерева формують складну і тим надзвичайно цікаву систему симбіозу та взаємодії один з одним, з кущами та іншими рослинами, з ґрунтовими водами, комахами, тваринами й птахами. Садите не те дерево і місцева екосистема серйозно страждає.
В це важко повірити, та корисними є всі екосистеми, не тільки ліс. Але й степи, і луки, і болота. Тож не треба намагатися все перетворити на ліс.
У Лісах та національних парках саджати можна.
Та лише після консультації з лісівником. Він знає, де була санітарна рубка, де дерево приживеться, який вид дерева підходить і чи не є він інвазійним (таким, що витіснить інші і порушить екосистему). Інвазивні види це, наприклад дуб червоний та акація біла, саджанці яких роздобути досить легко.
Лукам і степам краще дати спокій.
Вони зникають чи не швидше за ліси. Дерева, висаджені в таких екосистемах, можуть швидко поширюватись, перетворюючи степи на рідколісся. Як наслідок, зникають рідкісні види, що пристосовані саме до лучних чи степових умов.
Саджати у містах – чудова ідея.
Більшість насаджень штучні, тож порушити екосистему важко (ми не говоримо про великі парки та лісопарки – це окрема категорія). У скверах, біля будинків, вздовж вулиць – посаджане дерево не нашкодить екосистемі.
Натомість:
- Знизить температуру влітку
- Перманентно очищуватиме повітря
- Приноситиме користь не тільки фізичному, але і психологічному здоров'ю мешканців.
Тож саджайте! Але тепер розберімось, що потрібно саджати.
Про інвазивні види ми вже говорили, найбільш розповсюджені: клен яснолистий, дуб червоний, акація біла.
Обирати для висадки потрібно місцеві, аборигенні, види. Ті, що вже є там, де ви прийшли саджати.
Найчастіше саджають сосни, чи ялинки. І тут потрібно враховувати різницю. Сосни люблять світло, ялини, навпаки тінь.
Також без світла важко рости молодим дубам. Це вони звикли створювати тінь для інших, а от самі люблять сонце та світло.
«Якось в лісі воно все саме росте.»
Так найчастіше думають ті, хто саджають дерева. Що вони посадили, а тепер можна навідатися до дерева десь за кілька років, побачити, як воно вже «вимахало».
Все, що посаджено штучно потребує догляду. Пересадка саджанців для них стрес. Вони часто травмуються, не можуть прижитися. Їх затінюють інші дерева та кущі, що ростуть швидше. Тому за ними потрібен постійний догляд, особливо у перші роки. Їх треба підживлювати, перший час самий важливий.
Тож, перш ніж саджати «за компанію» у прямому та переносному сенсі цього слова, ми радимо ознайомитися з теоретичною частиною:
- Рекомендації для тих, хто хоче долучитися до акцій з посадки дерев від Української природоохоронної групи:
http://uncg.org.ua/rekomendatsii-z-posadky-derev/
- Чому саджати ліс у степу більш шкідливо, ніж корисно:
http://epl.org.ua/.../chomu-sadzhaty-lis-u-stepu-bilshe.../
Закінчимо матеріал цитатою нашого експерту: «Важко давати загальні рекомендації по висадці, оскільки нюансів дійсно багато. Але одне точно можу сказати з власного досвіду: краще на висадку дерев забути взяти лопату, ніж забути порадитися з місцевим спеціалістом. Шансів, що дерево приживеться так набагато більше»